Шановний Діоклетіане!

Розкажіть, будь-ласка, про свою давньослов'янську віру:

У вас є Верховний Бог чи всі Боги рівні і складають щось на зразок ради Богів?
Які імена у ваших Богів?

Ви поклоняєтесь всім Богам одразу чи маєте вибране Божество для поклоніння?
Як ви поклоняєтесь своєму Божеству або Богам: підносите квіти їх статуям, оспівуєте їх імена чи просто вірите і покладаєтесь на них?

Чи ви прагнете до містичного досвіду явлення вашого Божества або Богів вам?
Чи є умови, за яких ваше Божество буде піклуватися про свого поклонника, а в разі ігнорування цих умов перестане про нього дбати або навіть покарає його?

За вашими віруваннями, цей всесвіт існує вічно чи має початок?
Якщо має початок, то як він виник?

Чому давньослов'янські Боги дозволяють на існування війн, страждання, смерті на землі?
Чи мають вони намір покласти кінець смерті та стражданню на землі?

Чи є надія на життя після смерті у поклонника давньослов'янських Богів?
Чи світи цих Богів вічні і чи душа їх поклонника, яка туди потрапляє, перебуває в тих світах вічно?
Чи існують в тих світах війни, страждання, смерть?

Диоклетиан -он верит в "нетрадиционное" язычество... а там нет никакой конкретики...

_________________
С ув.,мипо.

мипо, мне "суфлёры" не нужны, я сам как-ибудь отвечу.

_________________
"Выбирая Богов, мы выбираем свою судьбу." (Вергилий)
Мои Боги меня рабом не называют!

Шановний derandriy!
Оскільки питання задані українською мовою, відповідатиму нею ж.
Відразу ж зауважу, що питання - наче списані з літератури Товариства "Вартової Башти і трактатів" що не дивно, враховуючи релігійний шлях того, хто їх мені задає.

1. "У вас є Верховний Бог чи всі Боги рівні і складають щось на зразок ради Богів?
Які імена у ваших Богів?"
У слов'ян є верховний Бог - Сварог. Імена інших Богів можна знайти в літературі, присвяченій слов'янському язичництві. Серед найбільш шанованих: Перун, Дажбог, Стрибог, Велес, Богині Лада і Макош.

2. "Ви поклоняєтесь всім Богам одразу чи маєте вибране Божество для поклоніння?"
Коли виникає якась життєва проблема чи складне питання, на яке не можу знайти відповіді, звертаюсь: "Світлі Боги" - тобто до всього Пантеону Богів. Але також маю Богів, яких шаную найбільше (це особисте, тому імен їх не розкриватиму).

3. "Як ви поклоняєтесь своєму Божеству або Богам: підносите квіти їх статуям, оспівуєте їх імена чи просто вірите і покладаєтесь на них?"
По-перше, прихильники слов'янського язичництва, не вклоняються Рідним Богам, а шанують їх. Це - не одне й те ж. Враховуючи те, що наша автентична віра та пам'ятки її культу були знищені християнами, а нащадкам залишились лише елементи "нижчого язичництва" - персонажі фольклору, народні вірування та звичаї, відтворити достеменно, у якій формі наші предки служили Богам - не можливо, тому в даному питанні існує певна свобода вибору. Особисто я не здійснюю жодних ритуалів і обрядів, оскільки вважаю їх зайвими. Оспівування імен Богів чи обраного Божества - це традиція іншої релігії, індуїзму, чи більш екзотичного амідаїзму (японський різновид буддизму), слов'янські язичники його не практикують. Особисто я дотримуюсь останнього варіанту: "просто вірю і покладаюсь на них (Богів)".

4. "Чи ви прагнете до містичного досвіду явлення вашого Божества або Богів вам?"
Ні, це мені не потрібно, оскільки присутність своїх Богів відчуваю повсякчасно - через прояв їхньої сили у явищах Природи та через допомогу, яку від них отримую у відповідь на свої звертання.

5. "Чи є умови, за яких ваше Божество буде піклуватися про свого поклонника, а в разі ігнорування цих умов перестане про нього дбати або навіть покарає його?"
Єдиною такою умовою є вірність Рідним Богам, а причиною, через яку вони перестають дбати про людину, є зрада Рідних Богів з боку самої людини слов'янського походження та перехід у чужовірство (наприклад, християнство чи іслам).

6. "За вашими віруваннями, цей всесвіт існує вічно чи має початок? Якщо має початок, то як він виник?"
У слов'ян, як і в більшості інших народів, існували свої космогонічні міфи, елементи дійшли до нас у вигляді народних казок. Але казки й міфи потрібні дітям, щоб пояснити доступною їм мовою складні явища. Коли людина виходить з дитячого віку, казки й міфи її вже не задовольняють. Те саме стосується й релігій. Давнє слов'янське язичництво розвивалось в умовах, коли наші предки були, за рівнем розвитку та знань про Всесвіт, "дітьми". Цей поступальний розвиток було насильницьким шляхом перервано під час т.зв. "хрещення Русі". Сьогодні Слов'янська Рідна Віра переживає релігійний Ренесанс (якщо можна так сказати). Звісно, що в казки й міфи сучасні язичники не вірять. Дехто, наприклад, намагається прив'язати до Віри Предків індуїстську адвайта-веданту, існують версії еманаціоналізму та креаціанізму, переосмилені в дусі відроджуваного язичництва. Особисто я (оскільки питання було до мене) не вірю ні в безособового Брахмана, ні в якогось "бога-творця", а дотримуюсь теорії про вічність та мінливість Всесвіту, не створеного ніким із Богів.

7. "Чому давньослов'янські Боги дозволяють на існування війн, страждання, смерті на землі?"
Це питання задане з точки зору прихильника авраамічної релігії, де існує єдиний Бог, який втручається (або, навпаки, не втручається) в справи людей чи вирішує за їх рахунок якісь "спірні питання". Язичницький світогляд - дещо інакший. Язичники (не лише слов'янські) визнають існування незліченної кількості різних Богів, серед яких є як прихильні до людей і всього живого на нашій планеті, так і ворожі. Між цими групами Богів, як між великими арміями, йде постійне протистояння, в світі Богів відбуваються війни, не видимі для людського ока, але наслідки цих війн і протистоянь ми відчуваємо на собі. В залежності від того, яка з армій Богів перемагає, такі явища трапляються в Природі і суспільному житті.

8. "Чи мають вони намір покласти кінець смерті та стражданню на землі?"
Про це спитайте у Них
Оскільки у слов'янських язичників нема, як у юдеїв, християн, мусульман чи індусів, своїх "священних писань" ("Влескнига" - це фальшивка, створена в першій половині ХХ ст.хр.е., всіляки "покони" і т.п. - витвір сучасних самозваних "волхвів" тощо), то й у даному питанні кожен язичник має свободу думати по-своєму. Я подібною "есхатологією" не цікавлюсь, є більш важливі речі.

9. "Чи є надія на життя після смерті у поклонника давньослов'янських Богів?"
Язичник більше піклується про своє земне життя, щоб прожити його гідно, виконати своє призначення у ньому, а все що стосується "потойбіччя" - це справа Богів, а не людей.

10. "Чи світи цих Богів вічні і чи душа їх поклонника, яка туди потрапляє, перебуває в тих світах вічно? Чи існують в тих світах війни, страждання, смерть?"
Про це див. відповіді на пп. 8 і 9.

_________________
"Выбирая Богов, мы выбираем свою судьбу." (Вергилий)
Мои Боги меня рабом не называют!

Діоклетіане, дякую за відповіді та інформацію про ваші вірування і про давньослов'янську віру.

Мене дивує, що, називаючи свою віру, ви користуєтесь словом "язичники", яке вживають ортодоксальні адепти авраамічних релігій як зневажливу і лайливу назву для позначення всіх не-авраамітів.

Будь ласка

Саме тому я його і вживаю, бо жоден представник цих релігій так себе не назве. Якось під час книжкового форуму (років з 20 тому) випадково почув розмову єврея (в ярмулці) з Рідновіром. Єврей сказав: "Я - теж Рідновір, бо сповідую юдаїзм, а юдаїзм - це Рідна Віра євреїв". А от язичником юдей себе ніколи не назве. Те, що для авраамістів - лайка, для мене - честь, бо означає, що я - не один із них.

_________________
"Выбирая Богов, мы выбираем свою судьбу." (Вергилий)
Мои Боги меня рабом не называют!